Скільки у собі історій несе наш стародавній Дніпро! З півночі багато тисяч років тому нас рушив величезний льодник. Він прорив собі русло і почав танути тільки 35000 років тому. Так з'явився на світ ще молодий красень наш Дніпро. Греки дали йому ім'я "Борисфен", що значить "той, що тече з півночі"
Одного разу князі слов'янського племані полян Кий, Щек і Хорив разом з йї сестрою Либідь пливли Борисфеном, й один з них, досі не відомо хто, запропонував збодувати на правому березі Дніпра нове городище, яке назвали на честь старшого брата Кия. Після цього, Дніпро назвали Славутичем, що по старослов'янськи читається як "син слави". Дніпром нашу річку назвали готи - стародавні германці. Взагалі - то, вони його назвали словом "Данапр", а слов'яни переробили його назву на Дніпро ще до назви Славутич. Зараз використовують обидві назви: Дніпро - як географічна назва, Славутич як поетичне ім'я. Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3. На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.