Моя сусідка тримає у своєму дворі гусей. Всі вони сірі, окрім одного красеня. Один з її гусей — це великий білий ватажок. Всі інші птахи ходять за ним та слухаються його.
Цього гусака прозвали Паничем. У нього довга, граціозна та міцна шия. Така шия відрізняє гусей від качок, що мають шийку коротку. Очі в нього маленькі, блискучі та схожі на ягідки. Панич має також міцні лапи блідо-оранжевого кольору, такий же міцний та виразний дзьоб, горду королівську поставу. Він виступає двором серед інших домашніх тварин неначе дворянин, та й годі!
Іноді гусак літає двором, при цьому ґелґотить, розмахує сильними крильми. Пух летить двором, сміття розлітається під ногами, коли гусак “ганяє вітер”. Літає він завжди неочікувано, тому, побачивши гуся, злякані дурні качки та курки кричать, сокочуть та розбігаються всюдибіч. “Знов Панич зараз шуму наробить!” - каже господиня, коли бачить, що гусак збирається розім`ятись.
Гусак полюбляє плавати у річці, це він добре вміє. Тільки й видно під час плавання, як він працює лапками у воді! Його дуже шкода різати, адже всі домашні гуси чекають на таку долю. Якщо ж гуся заріжуть, я завжди буду його пам'ятати.