Коли нарешті розтанув сніг, і земля, полегшено зітхнувши, парує, немов від щастя, під ніжним сонячним промінням з’являються перші весняні квіти. Мов лезом ножа пробивають вони щільний килим торішнього листя, прагнучи до нового життя… А які з цих несміливих вогників у траві відомі Тобі?
Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину. (Барвінок)
Із перлин разочок,