Щоранку пасербиця вислуховувала докори за виконану
роботу. Мачусі не подобалося, як пасербиця справлялася з хатньою
роботою. Дівчина мовчки слухала її, а потім ішла до криниці і гіряла. За
роботою вона забувала про всі негаразди. До роботи вона звикла,
виконувала все старанно, сумлінно. Коли стався нещасний випадок і їй
треба було стрибати в криницю за починком, пасербиця була у відчаї. Що
станеться з тією, якщо повернеться додому без починка? Мачуха її з’їсть.
Але вона потрапила у дивовижний світ. Там вона допомогла хлібу, яблуні,
старенькій. Дівчина виконувала звичну роботу легко, радісно, і ніхто їй
не дорікав. їй подобалося працювати. Пані Метелиця була задоволена
дівчиною, і пасербиця отримала винагороду за свою сумлінну працю, може,
вперше за життя.Мені пощастило познайомитися з доброю, чуйною
дівчинкою. Це пасербиця. Вона не цуралася ніякої роботи. Не з власної
волі вона потрапила до мене, у мої володіння. На шляху до моєї оселі на
неї чекали випробування, які вона з гідністю витримала. Пасербиця
повитягала лопатою з печі хліб, допомогла яблуні звільнитися від стиглих
плодів… Коли дівчинка була у мене в гостях, вона робила всю хатню
роботу, відчувала себе справжньою господаркою. Все горіло у неї в руках.
Вона і зовні мені подобалася. Білолиця, чорноброва, з довгими косами,
охайно одягнута. Мені було шкода відпускати від себе цю дівчину, але
вона дуже сумувала за домівкою, і я її відпустила, щедро віддячивши їй.Мабуть, мої подарунки викликали заздрість у мачухи
пасербиці та її дочки. Дочка, тобто нерідна сестра пасербиці, вирішує
повторити шлях її. Але дівчатка різні. Ця - ледача, груба. І зовні
неприваблива. Вона товста, незграбна, неохайна, полюбляє спати, а не
працювати. Не дивно, що вона не одержала від мене винагороди. А щоб
надалі не кортіло їй заздрити і одержувати блага не по заслузі, я облила
її смолою. Гадаю, урок піде на добро.