середині 18 століття Київ займав невелику територію з населенням близько 30 тисяч. У 1744 році до Києва прибула імператриця Єлизавета (дочка Петра I), її зачарувало мальовниче древнє місто, побудоване на високому правому березі Дніпра. Єлизавета прийняла рішення про спорудження палацу, київської резиденції для імператорської сім'ї. Місце для будівництва палацу вона обрала з видом на Дніпро, неподалік від Печерської Лаври. У 1750 році почалося зведення палацу в стилі бароко, за проектом архітектора Бартоломео Растреллі, а будівництвом керував зодчий Іван Мічурін, його учень. У цьому ж році було освячено палац. Будувався Маріїнський палац у Києві протягом п'яти років, а його обробку було закінчено вже за Катерини II.