При першій зустрічі
з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. Це ми можемо зрозуміти з
його мови та й сам Юлько казав: “Стефко це, Стефко Вус, соловій-розбійник з
нашого двору.” Але з деяким переживанням він віднісся до
сороки з перебитим крилом. Можна зробити висновок, що він тільки захищає своє
ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих
ситуаціях. У главі ‘Як усе було насправді’ Стефко проявив себе справедливою
людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів Юлька. Це
його і відрізняє від підступного Ващука який не тільки хотів зробити зле
Сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.