Павлусь-головний герой твору О.Стороженка "Скарб".Упродовж твору розповідається про все Павлусеве життя від народження до смерті.Хлопчик був одинчиком у батьків тому він незнав таких почуттів як щедрість добро та милосердя адже його постійно балували.Навіть коли Павлусь уже виріс йому не дозволяли робити навіть найпростіші речі.Через це він і згубив своїх батьків із світу навіть не переймаючись про це
Коли хлопець виріс так його вигнало та розперло такий став гладкий та опецькуватий!Пика широка та одутлувата як у того салогуба а руки білі та ніжні як у панночки.Зроду не то щоб ціп або косу в руках подержав -не взявся й за лопату щоб одгребти сніг од порога або за віник щоб вимести хату.
Щастя як горох з мішка так і сипалося з Павлуся.Спочатку батьки про нього піклувалися потім наймит з наймичкою.І жінка хороша знайшлася(яка сама до нього залицялася)та діточок було багато.А він так і просидів ціле життя на печі ївши та спавши.І в результаті не зробивши нічого корисного ні для себе ні для ближніх.
Усі справді ввжали Павлуся щасливим але чи хотіли бути такими як він.Мабуть ні.Адже це не було спражнім щастям.
Павлусь-втілення лінощів скупості та байдужості. Тому павлусь є щасливим.