Держава, що була заснована і під правлінням династії Османів від приблизно 1300 до 1922 років. Османська імперія належала до типу степових імперій, але вона увібрала державні й культурні традиції завойованих земель. Через тюркське походження династії та панівну культуру Османську імперію в Європі та в Україні називали Туреччиною, її правителів султанами, а підданців – турками. Самі підданці Османської імперії іменували себе «османли» (прибічники Османа), а свою державу – Девлет-і Алійє-і Османійє («Висока Османська держава») або скорочено Девлет-і Алійє («Висока держава»).
Поставши на північному заході півострова Мала Азія (Анатолія), Османська імперія в зеніті своєю могутності в XVI – XVII століттях включала весь півострів Мала Азія, балканській півострів, арабські землі Близького Сходу та Північної Африки, значну частину Закавказзя, Північне Причорномор’я загальною площею 5,2 млн км2 із населенням від 15 до 30 млн людей. Османська імперія була найбільшою ісламською державою після Арабського халіфату й найдовше живучою з усіх степових імперій. Від кінця XVII століття Османська імперія, унаслідок експансії європейських держав і розвитку національних рухів, втрачала території в Європі та на Близькому Сході. Її політичною спадкоємицею стала Турецька Республіка.