1. Регуляція роботи серця:
1) саморегуляція ;
2) нервова ( автономна н. с. )
· нервові імпульси йдуть до серця від головного мозку по нервових волокнах симпатичного відділу автономної н.с.,
· збільшується частота і сила скорочень серця; а від парасимпатичного відділу,
· зменшується частота і послаблюється сила серцевих скорочень.
3) гуморальна
· іони кальцію, адреналін, норадреналін; посилюються скорочення серця;
· Іони калію, ацетилхолін - зменшується частота скорочень.
ерце складається з 2 передсердь та 2 шлуночків. Між передсердями та шлуночками є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь плином крові клапани відкриваються і пропускають кров у шлуночки. Під час скорочення шлуночків клапани також рухом крові закриваються і не пропускають кров назад до передсердя. На виході аорти з лівого шлуночка , а легеневої артерії з правого розташовані півмісяцеві клапани, які не пропускають кров назад із судин до шлуночків.
Гарвей першим встановив, що серце є двигуном крові. Рос. фізіолог Кулябко вперше оживив серце дитини, яка померла від запалення легень, через 20 годин після його смерті.
Маса серця складає 1/200 маси тіла, але на його живлення витрачається 1/20 енергетичних ресурсів всіх інших органів.
Основні властивості серцевого м'яза:
Збудливість - здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників
Провідність - здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю.
Скоротливість - здатність м'язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження.
Автоматизм - здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.
Серце має власні кр. судини - дві коронарні або вінцеві артерії, розгалуджуються на поверхні серця, за добу протікає 500 л. крові. При атеросклерозі буває зменшення просвіту цих артерій, що призводить до змертвіння ділянки серцевого м'язу - інфаркту міокарда.
Серце працює ритмічно, скорочується все одразу.
ерце складається з 2 передсердь та 2 шлуночків. Між передсердями та шлуночками є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь плином крові клапани відкриваються і пропускають кров у шлуночки. Під час скорочення шлуночків клапани також рухом крові закриваються і не пропускають кров назад до передсердя. На виході аорти з лівого шлуночка , а легеневої артерії з правого розташовані півмісяцеві клапани, які не пропускають кров назад із судин до шлуночків.
Гарвей першим встановив, що серце є двигуном крові. Рос. фізіолог Кулябко вперше оживив серце дитини, яка померла від запалення легень, через 20 годин після його смерті.
Маса серця складає 1/200 маси тіла, але на його живлення витрачається 1/20 енергетичних ресурсів всіх інших органів.
Основні властивості серцевого м'яза:
Збудливість - здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників
Провідність - здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю.
Скоротливість - здатність м'язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження.
Автоматизм - здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.
Серце має власні кр. судини - дві коронарні або вінцеві артерії, розгалуджуються на поверхні серця, за добу протікає 500 л. крові. При атеросклерозі буває зменшення просвіту цих артерій, що призводить до змертвіння ділянки серцевого м'язу - інфаркту міокарда.
Серце працює ритмічно, скорочується все одразу.
2. . Газообмін в легенях відбувається в результаті ритмічних дихальних рухів — вдиху і видиху, що безперервно йдуть один за одним. У дорослої людини 16-18 дихальних рухів у хвилину. Легені не містять м'язової тканини, і дихальні рухи виконуються за допомогою міжреберних, грудних м'язів і діафрагми. При вдиху відбувається збільшення об'єму грудної порожнини за рахунок підняття ребер і опускання діафрагми. Ребра при цьому приймають більш горизонтальне положення завдяки скороченню зовнішніх міжреберних м'язів. Передніми кінцями ребра відсовують грудину вперед, що супроводиться збільшенням об'єму грудної порожнини. Опускання діафрагми відбувається за рахунок скорочення м'язових волокон та її сплощення, що додатково збільшує об'єм грудної порожнини. Унаслідок того, що в плевральній порожнині тиск негативний, одночасно зі збільшенням об'єму грудної клітини розширяються і легені. Тиск у них стає нижче атмосферного, і повітря повітроносними шляхами спрямовується всередину. Відбувається вдих.
