Тема ролі поета в суспільному житті завжди хвилювала письменників, починаючи від давнини до сучасності. Мабуть, не було такого поета, який би у своїх творах не зачепив мотив служіння народу. Ця тема є також і однією з провідних у ліриці Пантелеймона Куліша, адже він ставив своїм завданням будь-якими способами сприяти збереженню духовного цвіту української нації. На переконання Куліша, світ образної словесності не повинен бути лише художнім еквівалентом довколишньої реальності, що відповідає й основним принципам романтизму як художньої системи. У романтизмі вирішальна роль надається митцю, його творчій уяві, що має перетворювальний, узагальнено-символічний, деміургічний та ігровий характер.
Тема «Осмислення Кулішем ролі поета і його творчості» характеризується недостатньою розробленістю в літературознавстві. До цього питання зверталося небагато літературознавців, найчастіше це були вкраплення у дослідження іншої, ширшої тематики. Зокрема, цю проблему розглядали О.Вертій, М.Зеров, Є.Нахлік, С.Пінчук