На всій території України, починаючи від VI тисячоліття до 1 тисячоліття перед Різдвом Христовим, утворилася культура, яка напротязі всього свого існування мала цілком виразні риси. Засновниками Трипільскої культури були племена, що просунулись з Балкан та Подунав'я до Прикарпаття. Існує декілка типів періодизації трипілької культури. Перший – це тип періодизації Т. Пассека, який складається з трьох етапів:
1) Ранній: 4000-3600 до Р. Х. (Прутсько-Дністровське межиріччя)
2) Середній: 3600-3100 до Р. Х. (Дністро-Бузьке межиріччя)
3) Пізній: 3100-2500 до Р. Х. (Дністро-Дніпровське межиріччя)
Другий тип періодизації належить Вікентію Хвойко, який вважав, що трипільска культура є містком між епохами каменю та бронзи. Тому, доречно поділити її на два етами:
1) Зв'язаний з кам'яним віком
2) Зв'язаний з мідним віком
Перший характеризується відсутністю скотарства та розвиненим землеробство. Характерна примитивність у формах посуду та використання кремневих або кам'яних знарядь праці. Були розвинуті рибальство, збиральництво, полювання. Селилися здебільшого біля води, у землянках. Характерні такі поселення, як Лука-Врублевецька, Бернашівка, П'янишків, Ленківці.
Другий пов'язаний з використання знарядь праці та зброї з міді, більш розвинута кераміка. До того ж, починають закріплюватися патріархально-родові відносини. Найбільшими поселеннями були Усатове та коло Городська.
Але давайте більш детально розглянемо ще й періодизацію Т. Пассека.
Ранній етап:
У цей час трипільські племена розселялися у басейні Дністра і Південного Бугу. Житла будували у вигляді землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, стіни робили з дерева або плоту, який обмазували глиною. На ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні будівлі прямокутної форми. У поселеннях, розташованих на підвищених плато, розміщення жител нагадувало форму кола чи овалу. Основою господарства було хліборобство, скотарство, полювання, збиральництво, рибальство. Сіяли пшеницю, ячмінь, горох. Обробляли землю за допомогою мотиг, а урожай збирали за допомогою серпів з кремінними вкладнями. Основу тваринництва складала велика рогата худоба, потім були свині, вівці, кози, а також відомий домашній кінь. Значного розвитку досягли гончарні вироби. Лепили посуд, намисто, моделі житла, амулети. Моделі житла та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток.
Середній етап:
На цьому етапі територія розселення розширилася від Східної Трансільванії на захід до Дніпра на схід. Вони зайняли території в районі сточищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побужжя та Правобережжя Дніпра. Поселення вже були значно більші за розміром та розміщалися біля річок та струмків. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки в середині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. Збільшувалася кількість населення та посівні площі. Скотарство теж набуло більшого розвитку, а ось полювання набуло допоміжного значення. Знаряддя праці виробляли з кременю, камню та кістки тварин. Почалося видобування міді із родовищ на Волині та у Подністров'ї. Також більш високого рівня досягло гончарство. Характерним для кінця цього періоду став монохромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. Посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. Суспільний лад на цей період залишався матріархально-родовим.
Пізній етап:
За пізнього періоду значно поширилася територія, заселена трипільцями: на землі сх. Волині, сточища pічки Случі й Горині, обидва береги Києва. Зросло значення скотарства, яке складалося переважно з дрібної рогатої худоби. За цього періоду складається патріархальний лад. У зв'язку з контактами з іншими племенами зникають багато рис, характених для трипільської культури попередніх етапів. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. З'являється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обкладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний обрядові сусідніх патріархальних племен ямної культури.