оловною структурною одиницею суспільства, що закладає основи ціннісно- мотиваційної сфери особистості,, формує її характер, прийнято вважати сім”ю. Сім”я– це найменша клітина нашого суспільства, в якій як у фокусі, відображається все життя нашої країни (В.О.Сухомлинський) Вона пов”язана кровними і родинними відносинами і об”єднує подружжя, дітей і батьків, що включає одночасно два, три, а іноді і чотири покоління: тато, мама, бабуся і дідусь, внуки і правнуки. Шлюб двох людей не є ще сім”єю , вона появляється і зміцнюється з народженням дітей.Сім”я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, його природнім і найбільш стійким елементом. Ця істина підтверджується усім ходом розвитку людської цивілізації.В сім”ї найповніше зберігаються першоознаки давніх етносів та відображаються усі етапи історичного розвитку кожного народу. Разом з тим вона не є чимось абсолютно сталим, незмінним. Сім”я акумулює в собі всі найважливіші ознаки суспільних процесів, економічного та культурного розвитку і одночасно ніби випромінює їх у суспільство та взаємодіє з ним.(В.П.Кравець).
Первісне суспільство не знало ніякої соціальної регламентації сімейних зв”язків.В первісній орді панували безладні статеві відносини, не існувало шлюбу і сім”ї. Разом з тим в суспільстві зароджуються соціальні норми для регулювання статевого спілкування всередині роду, приборкання біологічного інстинкту, зоологічного індивідуалізму ( В.П. Кравець).Шлях людства до сім”ї в сучасному традиційному баченні був довгим і залежав від культури, традицій, виробничих відносин членів суспільства.
Сьогодні існує кілька форм шлюбно –сімейних відносин: моногамна, полігамна і поліандрична. У більшості країн закон визнає тільки моногамну сім”ю – спільне проживання одного чоловіка та жінки і ведення ними господарства.Полігамні шлюби – це шлюбно - сімейні відносини між чоловіком та кількома жінками. Основна причина таких відносин- це природня більшість жінок в суспільстві. Поліандрія – співжиття кількох чоловіків з однією жінкою. Трапляється як пережиток у племенах або з причини порушення кількості чоловіків та жінок.
Сім”ї відрізняються між собою за такими ознаками: -за кількістю дітей; - за складом; - за структурою; за типом лідерства в сім”ї;- за сімейним укладом; - по однорідності соціального складу; -за сімейним стажем; - за якістю відносин і атмосферою в сім”ї; - за типом споживацької поведінки; -за особливими умовами сімейного життя тощо. ( В.П.Кравець, В.Г.Постовий).
Характеризуючи взаємодію сім”ї і суспільства, це можна відобразити у вигляді таких відносин: економічних, правових, моральних, педагогічних, психологічних, естетичних.
“З глибини віків до нас доходять мудрість минулих епох і скарби народного виховання. Традиції родинного виховання складалися упродовж багатьох століть і зміцнювалися в ході історичного розвитку людства. З давніх – давен українці розглядали сім”ю і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов”язок батьків : завдяки вихованню в родині народ продовжував себе в своїх дітях, генерував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно – побутову культуру”