Українсько-московська війна
Звістка про укладення Гадяцького договору була причиною початку
відвертої війни між Україною і Москвою. Цар Олексій Михайлович видав
грамоту до всього українського народу, в якій оголосив гетьмана
Ви-говського зрадником. У свою чергу гетьман розіслав маніфест до всіх
європейських держав, сповіщаючи про розрив із Москвою та його причини.
У цей же час починаються воєнні сутички між українським і
московським військами. Ще в серпні 1658 р. брат гетьмана Данило
Виговський зробив спробу визволити Київ від московитів, але вона
виявилася невдалою. Навесні 1659 р. 100— 150-тисячна московська армія
вирушила на Україну, руйнуючи все на своєму шляху, її зупинив ніжинський
полковник Григорій Гуляницький, який за підтримки міщан витримав у
Конотопі більше ніж двомісячну облогу, маючи всього близько 5 тис.
вояків. На допомогу обложеним вирушив І.Виговський зі своїм військом та
допоміжними силами німців, поляків, сербів, молдаван — всього близько 60
тис. чол. — та 40-тисячною татарською ордою. 8 липня 1659 р. відбулася
Конотопська битва, в якій московська армія була розбита. Згідно з даними
сучасного дослідника Ю.Мицика, тут загинуло 40 тис. царського війська, а
15 тис, у т. ч. півсотні воєвод, були взяті в полон. Гетьман втратив 4
тис. козаків та 6 тис. кримських татар.
Поразка в Конотопській битві викликала в Москві велику тривогу.
Визначний російський історик С.Соловйов так описав ці події: «Цвіт
московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 pp., загинув у
один день, і ніколи вже після того цар московський не мав змоги вивести
в поле таке блискуче військо. У жалобній одежі вийшов цар Олексій
Михайлович до народу й жах охопив на Москву». Цар звелів готуватися до
оборони і навіть сам наглядав за земляними роботами. До Москви почали
прибувати біженці, поширювалися чутки, що цар виїде за Волгу в
Ярославль.