Речення з дієприкметниковими зворотами
(І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»)
1.
В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на
котрому блищать ніби |вправлені в зелену оправу| прикраси з срібла.
2.
На горах за шпилями, |вкритими лісом|, пишно горів вечірній світ
сонця.
3.
На землі, з'явились смужки з водяних крапель, неначе разки
намиста, розкидані й |поплутані на всі лади|.
4.
Тільки собаки надворі ще довго брехали, |роздратовані криком та
світлом у хаті в таку пізню добу|.
5.
Коло вікон висіли віконниці, |помальовані
ясно-синьою фарбою|.
6.
Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними
ногами, з рукавами, |позакачуваними по лікті|, з чорними косами, вона була ніби
намальована на білій стіні.
7.
Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими
бровами, з темними блискучими, як терен, |облитий дощем|, очима.
8.
Вона принесла з хижки |зав'язані в хустці|
квітки та стрічки і розсипала їх по столі, |застеленому білою скатертю|;
принесла й поставила на лаві червоні сап'янці.
9.
В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе |тільки що
вирваний на городі|.
10.
Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, |перекладених вподовж
ночовок|.
11.
На третій день Різдва Мотря витягла з скрині нову спідницю,
|привезену
од батька|.