Із всіх видів спорту мені найбільше подобається баскетбол, тому що він розвиває м'язи всього тіла, учить влучності, зібраності, умінню працювати в команді. Моє знайомство з баскетболом почалося із семи років. Батьки привели мене в секцію при Палаці спорту. Тренер Володимир Андрійович виявився веселою й цікавою людиною. Я швидко подружився із хлопцями й увімкнувся в тренування.
На початку після занять боліли всі м'язи і я дуже утомлювався. Особливо мене засмучувала моя незручність: з десяти кидків я попадав у кільце всього два або три рази. Але тренер порадив мені не розбудовуватися, тому що влучність - усього лише справа часу й регулярних занять. Незабаром я переконався в правильності його слів.
Зараз наша команда - це єдиний організм. Я граю захисником, моя ціль - не допустити влучення м'яча в наше кільце. Ми із хлопцями не тільки разом граємо, але й проводимо вільний час: їздимо за місто, ходимо друг до друга в гості.