Одного весняного ранку народилася маленька бджілка Жу-жу. Вилетівши з
вулика та озирнувшись, вона промовила: «Ой! Як добре навкруги! Все таке
зелене та пахуче». Неподалік було багато квітів - ціла галявина .Але
Жу-жу здалося що одна красива невеличка Квіточка їй всміхнулась. Коли
вона полетіла до неї Квіточка сказала: « Давай дружити,- мені буде дуже
приємно» . Жу-жу погодилася: «Будемо друзями!» Цілий день товаришки
сміялися та радувались сонячним промінчикам, а під кінець дня квіточка
подарувала бджілці квіткового нектару. Повернувшись у вулик вона заснула
дуже щасливою і усміхненою. Наступного дня подружки квіточки захотіли
також дружити з Жу-жу. Кожна з них запрошувала Жу-жу погомоніти та
повеселитися. За це їй давали краплинку солодкого цілющого нектару.
Одного
ранку Жу-жу як завжди прилетіла до Квіточки і побачила, що в неї
зламана ніжка. «Що сталося?»- запитала бджілка. «Вночі був сильний вітер
і в один ІЗ сильних поривів вітру моя ніжка не витримала і
зламалася...»-відповіла Квіточка та вронила невеличку сльозу з листочка.
«Не переживай, я тобі допоможу вилікуватися!»,- і полетіла до друзів за
допомогою. Цілий тиждень день - у - день бджілка прилітала та лікувала
бджолиним воском та нектаром ніжку, який давали її подружки –
квіточки.
І одного ранку прокинувшись бджілка побачила веселу та усміхнену
Квіточку яка запрошувала її погратися на галявині разом з іншими
квіточками.
Промайнуло літо. Прийшла осінь. Бджілка і квіточка
засумували, бо прийшов час розлучатися на зиму і йти лягати спати.
Заснувши, товаришки побачили один і той-же сон: про зустріч наступною
весною, про веселих та надійних друзів, котрі приходять на допомогу в
скрутну годину