Духовне багатство — це не лише інтелект, рівень знань, майстерності,
досвіду, а й особливості вдачі, генетичне підґрунтя, у якому зародилися
паростки художнього мислення. Сам інтелект без цього підґрунтя ніщо. І
чим воно багатше, тим органічніше мислить художник у своїх творах –
пошуках.
Якщо зазирнути в життєпис скульптора Богдана Романця, то можна
знайти відгадку на всі найголовніші таємниці його творчої лабораторії.
Скульптор прийшов у мистецтво крізь терни. Батько не дозволяв
йому малювати, бо хотів бачити сина продовжувачем власної ковальської
справи в селі у Бродівщині. Але наполегливий і закоханий у мистецтво син
не полишав олівця, бо виходило добре. Роботи хлопця помітила вчителька
англійської мови М. Подоляк, повезла хлопця до Львова у Будинок народної
творчості. А згодом славна Софія Вольницька відпросила у батька сина
для навчання на підготовчих курсах. Відбулося знайомство Богдана з
Левицьким, Сельським, Овсійчуком — справжніми майстрами мистецтв.
У своїй творчості Богдан Романець прагнув порвати пута
стереотипності, офіціозу, псевдореалізму і вийти на свою рідну
національну духовність, довести, що власна історія та народна культура —
невичерпне джерело для натхнення.
Роботи його органічні, гармонійні за формою і духом. Дуже
показовою в цьому плані є скульптура "Саркофаг України". Нічого,
здавалося б, суто українського в ній нема, але якщо уважно придивитися,
то в цій фігурі можна побачити всю трагічну долю України — від прадавніх
жорстоких часів до чорнобильської трагедії. Скульптура промовляє кожною
своєю деталлю — і не декларативною, не прозовою, а мовою символів
справжнього мистецтва, мовою поетичного епосу. Тим і вражає, вражає
глибоко. Вдивляєшся в скульптуру, в її форми і душу огортає почуття
трагічно-болісне, містичне. Здається, ось-ось тобі відкриється якась
таємниця буття, таємниця того великого Будівничого, що дав людям
відчуття і щастя, і горя.
Отже, цю річ можна вважати справді цікавою художньою знахідкою.
Вона має посісти достойне місце в Україні як пам'ятка епохи, як
досконале відображення української долі.
До сьогоднішнього дня художник прийшов з гідним доробком. Не
зра-див син добрих надій великої родини. Митець у постійному пошуку
нових тем, сюжетів.