За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія.
Після смерті батька вона залишилася жити з матір'ю в Полтаві. В юності у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренком, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його 4 роки. Але, повернувшись до Полтави, Гриць вже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу - Галю із заможної полтавської родини. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць.
Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти. Померла у віці 28 років. За іншими даними, померла в 1652 році в Полтаві від туберкульозу, незадовго після помилування або стала черницею одного з українських монастирів. На основі цієї легенди був написаний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».
«Як з тобою ми спознавалісь»
«Чи ти, милий, пилом припав»
«Шумить гуде дібровонька»
«Зелененький барвіночку»
«Над моєю хатина»
«На городі верба рясна»
«Чом не гудуть буйні вітри»
«Чого ж вода каламутна»
«В кінці греблі шумлять верби»
«Летить галка через балку»