Іменник — це предмет, який відповідає на питання Хто? Що?. Приклад: МОЛОТОК, ТАРІЛКА, а також ВІТЕР, АБСТРАКЦІЯ, ПІДГОТОВКА, ПРОЦЕС
А прикметник — це якість предмета і відповідає на питання Який?. Тобто воно додається до іменника: Приклад: ВАЖКИЙ молоток, КРУГЛА тарілка, СИЛЬНИЙ вітер, ЯСКРАВА абстракція, ҐРУНТОВНА підготовка, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ процес.
Ну і з точки зору синтаксису прикметник найчастіше виступає визначенням, рідше іменним присудком.
Іменник і прикметник — різні самостійні частини мови.
Іменник позначає предмет і відповідає на питання хто?, що?: хустка, кішка, порошок. Іменник може називати осіб ( осіб), тварин (лисиця), рослини (дуб, дзвіночок), дії (біг), явища природи (град, гроза, дощ), стану (сон).
Прикметник позначає ознаку предмета і виступає по відношенню до іменника як визначальна його слово і відповідає на питання який? або чий?: мамин хустку, руда кішка, пральний порошок.
Іменник в однині володіє родовою приналежністю(тітка — ж.р., юнак — м. р., село — пор. р.), а прикметник змінюється за родами: красивий, красива, красиве.
У прикметників, на відміну від іменника, можна визначити розряд за значенням: якісне ( тихий, швидкий, червоний), відносне ( вересневий, метровий) і присвійний ( кошкін, батьків, рибальське).
Якісні прикметники мають повну і коротку форму і ступені порівняння. Цих форм іменника немає.