-Ох, як прикро, що ти відїзджаєш...
- Та не хвилюйся, Наталко, я тільки на місяць у відрядження! Я привезуть тобі гостинців: цукерок, тістечок - чого забажаєш!
-Ні, тату, гостинці це добре, але коли ти поруч - ще краще! - мовила Наталка.
- Донечко, поїзд відправляється через 5 хвилин, мені ще треба знайти своє купе, тому вже час йти - з сумом промовив батько.
- Добре, тату. Хоча, що тут доброго.
- Ходімо, донечко, не засмучуйся. Я буду тобі телефонувати і все буде добре- сказав тато, і піднявся до вагону.
- Бувай, татусю! - промовила донечка і проводжаючи поїзд сумно махала рукою.