Щоб отеє я, будучи паном на всю губу, не знайшов собі ліпшої компанії над запорозьку челядь!
Вам услуговуватиме горда польська папі, високоіменитая княгиня!
Як ось увійшов до світлиці батько Пугач, старий, довгоусий дідуган, із своїм чурою.
Коло його, по праву руку, стояв військовий суддя з патерицею.
Ще ж до того беріг Кирила Тура од лихої халепи й побратим його, Богдан Чорногор.
Бо над сином, над Кирилом, чорний ворон кряче!
Коли б ще під сю заверюху, під сю чорну раду, якого лиха не зчинилось.