Народні промисли і ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. З одного боку, вони пов’язані із матеріальною культурою, тобто господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого — є частиною духовної культури народу, оскільки відображають народну творчість.
Традиційні промисли та ремесла разом з галузями господарства тривалий час забезпечували усі сфери життя українців. Серед готових виробів були різноманітні побутові речі: знаряддя праці, транспортні засоби, меблі та інше хатнє начиння, одяг, взуття, головні убори тощо.
Ремісничу справу добре знали всі члени родини, накопичені роками знання та навички передавалися із покоління в покоління. Вже з раннього віку діти підсобляли батькам у тому чи іншому занятті, а згодом і самі починали ткати рушники, ліпити горщики, плести кошики тощо, адже володіння тим чи іншим ремеслом було особливо важливим задля підтримки сімейного благополуччя.