Заміна прямої мови на непряму.
1. Гріючись біля вогня, він тихо говорить Івану Івановичу, що немає в світі нічого сильнішого за людину.
2. І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї, хто в тій діброві гуляє.
3. Я так завзято благаю слово, щоб воно не мовчало, бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи.
4. Одна українська приказка каже, що ласкавими словами й гадюк чарують, а друга додає, що слово не стріла, а глибоко ранить.
5. Він спитав товариша, чи той дивився кінофільм «Данило – князь Галицький».