Будь-яке листкорозміщення дає можливість рослинам уловлювати найбільшу кількість світла. З цим пов'язане і явище, що називається листковою мозаїкою, тобто таким розташуванням листків, коли вони не затіняють один одного. Це досягається різною довжиною та різним вигинанням черешків, різними розмірами листкових пластинок.
Листкова мозаїка характерна для багатьох рослин. Іноді трапляється і зворотне явище. Наприклад, для захисту від яскравого світла листки евкаліпта повернені до світла ребром.
Отже, листкорозміщення є пристосуванням для найкращого використання рослиною сонячного світла.