Красивими і водночас дуже сумними є легенди про походження квітів, особливо осінніх.
Одними з найпоширеніших у нас є айстри, хоча родом вони з Північної Америки. Їх забарвлення надзвичайно різноманітне, тоненькі пелюстки зазвичай асоціюються із зіркою. Тож не дивно, що в більшості легенд айстри ведуть своє походження від зірок.
Колись індіанці Північної Америки розповідали, що один молодий мисливець, безтямно закоханий у найвродливішу дівчину племені, пообіцяв подарувати їй зірку з неба, якщо вона погодиться одружитися з ним. Ввечері, коли на небі спалахнули зорі, всі чоловіки племені зібралися подивитися, як хвалькуватий наречений виконає обіцянку. Юнак підняв лук і вистрілив. А через мить високо в небі розсипалася на палаючі іскри срібляста зірка. Розгнівався Бог на смертного, що насмілився збивати з неба зірки, адже якщо всі наслідуватимуть його приклад, на небі нічого не залишиться! І наслав Бог на землю страшну бурю. А коли вона стихла, сміливця, який збив з неба зірку, вже не знайшли. Тільки схили навколишніх пагорбів густо рясніли красивими променистими квітами. Відтоді індіанці називають їх айстрами або «зірками, що падають».
У легендах інших народів айстри також вважаються частинами зірок і символом смутку за втраченим раєм, за неможливістю піднестися в небо.