Ракоподібні мешкають у прісних та солоних водоймах, лише небагато з них пристосувались до життя на суходолі.
Тіло ракоподібних складається з двох відділів: головогрудей і черевця. На голові є антенули та антени. Шість пар видозмінених кінцівок утворюють гризучий ротовий апарат: перша пара утворює верхню щелепу, друга і третя — нижню щелепу, наступні три пари — ногощелепи (подрібнюють їжу, фільтрують її, підносять до рота).
У ракоподібних 5 пар ходильних ніг (перша пара несе клешні — органи нападу та захисту). Черевні кінцівки є тільки у вищих раків.
Вони виконують найчастіше не рухову, а інші функції: дихальну, органів копуляції.
Травна система складається з трьох відділів. Кишка хітинізована. Це важливо для перетирання їжі. Шлунок розділений на жувальний і цідильний. Є травна залоза. Задня кишка закінчується анальним отвором.
У багатьох ракоподібних спеціальні органи дихання відсутні. Вони дихають через тонкі покриви тіла. Інші ракоподібні дихають через шкірні зябра, що тісно пов’язані з кінцівками.
Кровоносна система ракоподібних незамкнена, тобто гемолімфа тече не тільки по судинах, а й виливається в порожнину тіла.
Органами виділення у ракоподібних є пара зелених залоз, протоки яких відкриваються біля основи довгих вусиків.
У ракоподібних органи чуттів представлені складними фасетованими очима, органами дотику та нюху (на вусиках), рівноваги (при основі коротких вусиків).
Ракоподібні переважно роздільностатеві. Розвиток прямий або з метаморфозом. Ракам притаманна турбота про потомство.
Клас Ракоподібні поділяють на 5 підкласів, що об’єднують близько 40 тисяч видів, з них в Україні — понад 400.
Ракоподібні відіграють значну роль у водних екосистемах як консументи різних порядків. Вони мають велике практичне значення як корм для риб і китів, об’єкт промислу людини (омари, лангусти, краби, креветки), компонентів обростання підводних споруд та днищ суден, проміжних хазяїв гельмінтів тощо.