Перших людей звали Яма і Ямі. Коли Яма помер, його сестра Ямі проливала безутішні сльози, і не мало меж її горе. На всі вмовляння вона відповідала: «Таж він помер лише сьогодні!» Тоді ще не було ні дня, ні ночі. Тому боги сказали: «Так вона його ніколи не забуде! Треба створити ніч». І вони створили ніч. І ніч проминула, і настав ранок. А Ямі втішилась і забула про своє лихо. Тому кажуть: «Чергування ночі і дня приносить забуття горя».