--От дічина! Тій не жаль би бути мужем.
-Чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охотніше вона бралась за діло, тим і краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава не переставала бути женщиною: ніжною, доброю,з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову - той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу