«Louis Lartet» — Музей Тулуз
Кроманьйо́нці — узагальнена назва людей, що жили у пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд, вони вважаються предками європейців. Інша назва — неоантропи. Кроманьйонці є першими відомими представниками Homo sapiens у Європі. Перший кістяк кроманьйонця було знайдено в 1868 в печері Кро-Маньйон (Cro-Magnon) в департаменті Дордонь (Dordogne) у Франції. Вважається, що вони прийшли на зміну неандертальцям на Середньому Сході, в Африці, Європі й Азії близько 40 000 років тому і проіснували ~30 000 років. Важко вказати точний час та причину зникнення кроманьйонців. Вони мали сучасні форму кістяка і будову черепа(прямий високий лоб, прямий ніс, надбрівні дуги досить добре виражені, проте на відміну від неандертальця не були суцільними). Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об'ємом мозку 1400—1900 см³(приблизно на 4%) і міцнішою будовою тіла.
Займалися полюванням на великих звірів — бізонів, мамонтів, оленів, печерного ведмедя і диких коней. Як зброю використовували списи з кам'яними та кістяними наконечниками, лук і стріли, для риболовлі використовували кістяний гарпун та гачки виготовленні із кісток.
Жили кроманьйонці групами (від 20 до 100 чоловік). Спочатку подібно до неандертальців кроманьйонці жили у печерах, проте пізніше почали будувати шатра. Для основи шатра використовували кістки великих тварин(переважно мамонтів). Їх складали у формі круга діаметром 3-4 м та накривали зверху шкірами, і шатро навколо обкладали камінням або черепами тих же мамонтів.