. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Шевч., II, 1953, 16); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (Головко, II, 1957, 8); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Мас., Срібна дорога, 1946, 36); // Одиниця ліку худоби. Колгоспи, радгоспи і підсобні господарства вже зняли з відгодівлі 5,8 мільйона голів свиней (Рад. Укр., 22.XI 1956, 1); Розбрелась в степу худоба — Ціла тисяча голів (Нех., Ми живемо.., 1960, 106); // Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини. На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Н.-Лев., III, 1956, 21); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (Коз., Нові Потоки, 1948, 157).