Мені завжди подобалися розумні, мужні, сміливі особистості. Саме таким є титан Прометей. Титан завжди співчував людям, які жили в холоді і голоді, не вміли будувати житла, не знали ремесел. Прометей викрав вогонь із кузні Гефеста на Олімпі і в порожнистій очеретені приніс його людям. Захисник смертних навчив їх користуватися їх вогнем і врятував їх від загибелі. Цей вчинок дуже розгнівал Зевса. Він наказав прикували Зевса до Кавказької скелі, що знаходилася на краю світу. Щодня хижий орел прилітав до титана, роздирав гострими пазурями його тіло та викльовува його печінку. За ніч рани загоювалися, та наступного ранку туртути повторювалися. І так тривало тисяча літ.
Мене вразили терпіння та мужність героя. Прометей знав наперед, що з ним станеться, але він не схибив.
Тож Прометей - один із найвеличніших і героїчних образів у мілогічній літературі.