БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку
білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною
политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і
пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і
цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається
стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і
гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових
мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими
звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за
ними.