Чекіст- людина безсердечна, жорстока, холоднокровна, безжалісна, фанатик. Чи не так? Не в цьому випадку. Це стосується нашого героя тільки з одного боку, а з іншого - він звичайна мрійлива та романтична людина, котра ніжно любить свою матір. М. Хвильовий гостро підіймає конфлікт цих двох свідомостей чекіста.
Оточуючі дійсність у новелі доволі розмита, а все тому, що зосередження йде на внутрішню сутність та стан оповідача (Я). Головний герой називає себе "справжнім комунаром", коли у той же час називає справу, якою займається "чорним брудним ділом". Виконуючи брудну роботу він тішить себе тим , що "так треба" і що він служить "правому ділу", але є миті, коли все це стає нестерпним , коли людяність бере верх. Тоді він подумки шукає порятунок біля своєї матері.
Чекіст постійно намагається зробити вибір між добром і злом, між людяністю і служінням абстрактним ідеалам. А усвідомлення цієї внутрішньої роздвоєності робить вибір нестерпно важким.
Підсумовуючи, хочеться сказати, що новелу "Я (романтика)" слід сприймати, як попередження про непоправну втрату гуманізму на шляху до обраних людиною цілей.