Узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Тобто якась дуже гарна пісня яку ніколи не чув.