Широта української природи – це дар, яким людина може милуватися протягом тривалого проміжку часу. Змінюється мода, самі люди, але ніколи не зможе стати іншим той, хто пізнав справжню сутність кожного з пір року. Осіння пора славиться жовтим пишним оздобленням крон дерев, листопадом і можливістю споглядати на власні очі сіре небо. Все це ми ніколи не зможемо навіть уявити собі, не подивившись на таку красу хоча б один раз.
Любителі природи мають можливість відчувати це все на собі, опиняючись залученими в це справді унікальне дійство. Кружляти під музику і вальсувати в танці на тлі жовтого листопаду, милуватися строкато-багряними тонами, прогулюючись по лісу або парку в осінній час, часом буває просто заворожуюче.
Осінь підносить нам свої дари. Саме в цей час року ми активно захоплені збором і консервацією грибів, різних за своїми смаковими якостями, заготівлею пізніх сортів яблук і груш. І саме необхідне, без чого не обходиться сьогодні практично жодна людина – це картопляні жнива . Можна сказати, що осінній час вважається часом збору і заготівлі в зиму врожаю. Як потрудишся, так і будеш харчуватися весь зимовий час.
Український народ та українські письменники народ славлять кожну пору року, але всі вони по-своєму унікальні. Красу осені неможливо протиставити квітучій весні , яскравому жаркому літу і сніжній зимі . Ми любимо всі пори року, якусь з більшою силою, якусь – з меншою . Все залежить від того, як сама людина розуміє красу природи.
Таким чином, осінь залишає нам прекрасні моменти, зафіксовані в нашій пам’яті, а ми готові відтворювати їх знову і знову, вдаючись до спогадів по вже минулому року і з нетерпінням чекаємо прихід наступного. Саме тоді нас знову відвідає довгоочікуваний гість – осінь