старих баладах чуємо биття схвильованого людського серця й розповідь про події, перетворені народною фантазією.Іван ФранкоВиникнення жанру балади. Колись на півдні Франції, у місцевості Прованс, виникли танцювальні пісні про кохання, які називали баладами. Вони дуже швидко стали популярними у виконанні мандрівних співців (менестрелів) серед різних верств населення. Французькі народні балади мали усталену форму (постійні три строфи, приспів, повтори, звернення до певної особи, римування, зв’язок із танцем, рухами), але поступово ставали більш вільними за своєю будовою, поширюючись в європейських країнах. Згодом у фольклорних баладах, що втратили танцювальну основу, уже йшлося не тільки про кохання, а й про подвиги героїв, історичні події та всілякі неймовірні ситуації, що робило сюжет напруженим і захоплюючим.Різновиди балад. За тематикою літературні балади бувають фантастичними, історичними (або історико-героїчними), соціально-побутовими тощо.Фольклор є потужним джерелом художньої літератури, що засвідчує жанр балади. Його використовували письменники різних часів і народів: у Франції — Ф. Війон; в Англії — Р. Бернс, Дж. Кітс, С. Колрідж, Дж. Байрон, Р. Стівенсон, Дж. Кіплінг; у Росії — В. Жуковський, О. Пушкін, М. Лермонтов; у Німеччині — Й. В. Ґете, Ф. Шиллер, Г. Гейне; у Польщі — А. Міцкевич; в Україні — П. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко, Б. Грінченко та багато інших. Жанр балади розвивається й нині. Його використовують сучасні письменники, наприклад Д. Павличко, І. Драч, Л. Костенко та ін.