Більшість різнобарвних комах можуть конкурувати із різнокольоровими яскравими квітами. Багато з них, навпаки, мають непривабливе забарвлення і тому непомітні на фоні навколишнього середовища.Комахи, якщо їхнє забарвлення нагадує фон довкілля, стають непомітні для тварин, які ними живляться, в першу чергу для птахів. Як важко виявити сидячу на корі дерева совку або на вкритому лишайником стовбурі дерева метелика березового п’ядуна. Як легко пройти поруч із зеленою гусінню, яка сидить на листку, та як вислизає з поля зору стрибаючий зелений коник у траві. Ще яскравіше виражене захисне забарвлення та форма тіла у паличників, у гусені п’ядунів, тіло яких схоже на сучок і в разі небезпеки вони завмирають і стають зовсім непомітними.Забарвлення має пряме пристосувальне значення. Напиклад, жуки-чорнотілки в пустелях характеризуються або білим забарвленням, що відображає промені сонця, або частіше інтенсивно чорними покривами (звідси і назва), які затримують згубні короткі промені світлового спектра. Виблискуючи металом, блискучі покриви комах в природних умовах відображають переважаючий навколишній фон і таким чином це слугує певним захисним забарвленням. Забарвлення багатьох комах, особливо те, що визначається переломленням променів у хітинових частинах покривів, зберігається і у мертвих висушених екземплярів. Наприклад, метелики, зібрані близько 200 років тому назад К. Ліннеєм, зберігають таку ж свіжість і яскравість тонів, як живі. Прекрасно зберігають металічний блиск наші сучасні жуки, наприклад бронзівки.Яскраво забарвлені і захищені отруйним жалом оси, бджоли, шершні, мурахи. Таке яскраве забарвлення називається застережливим. Застережливе забарвлення – досить яскраве і пов’язане з різними способами захисту. Наприклад, колорадський жук, сонечко, жалоносні комахи сигналізують потенційному ворогові про небезпечність контактів з ними.Цікаве криптичне забарвлення у комах. Буває, що химерний малюнок, наприклад, на крилах метелика, не приваблює увагу хижака, а, навпаки, робить комаху непомітною. Великі плями на крилах павичевого ока роблять крила схожими на поверхню кори із заглибинами, тому коли дивитися на неї здалеку, то створюється стереоскопічний еффект. Це приклади «стереоморфізму», які вивчав ленінградський професор Б. Н. ШванвичПодібність зовнішнього вигляду і забарвлення двох видів один із яких характеризується застережливим забарвленням і, який є неїстівним або небезпечним для переслідувачів, а інший незахищений, зате імітує того, що захищений. Недосвідченому досліднику буває важко відрізнити мух-сирфід від бджіл або ос, тому що досить досконале і забарвлення, і характер рухів беззахисних мух та жалоносних отруйних перетинчастокрилих. Схожі на ос і метелики-скляниці, якщо складені крильця.Мімікрія є бейтсівська, коли гірше захищений вид наслідує забарвлення або форму добре захищеного. Наприклад, деякі тропічні отруйні метелики-білани подібні до неїстівних метеликів інших родин. В усіх таких випадках незахищена комаха менше знищується птахами, ящірками та іншими ворогами, так як вони приймають її за отруйну «модель». Суть мюллерівської мімікрії полягає в тому, що кілька захищених видів нагадують один одного за забарвленням і формою, утворюючи так зване "кільце”, їхні вороги, виробивши рефлекс відрази до одного з видів "кільця”, не чіпають також інших. Такі "кільця” утворюють отруйні комахи, що мають попереджувальне червоне з чорними плямами або жовто-чорне забарвлення.