"Не складайте скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають." Цій фразі з Біблії вже 2 тисячі років. Напевно багато людей 21 століття чули її. І вона прямо стосується цієї теми. Звичайно всі, особливо хлопчаки, читали роман Стівенсона "Острів скарбів". І в першу чергу нас приваблювала ця книга найцікавішими, захоплюючими і непередбачуваними пригодами на морі й на суші піратів-головорізів і нашого ровесника юнги Джима Хокінса, під проводом холоднокровного Джона Сільвера.
Автор на прикладі свого маленького, але не по дитячому мудрого героя (зовсім як маленький принц, точнісінько), показує нам всіма цими захоплюючими і трагічними мандрівками за безмірним багатством, як це все сумно - прагнути до безмірного збагачення. В яке бридке, потворне створіння перетворює людину спрага будь-що-будь стати багатим. Скільки крові і життів було віддано в жертву золотому теляті по дорозі на острів скарбів, а чим це обернулося?! "Копайте, копайте, хлопці. Може, викопаєте два-три земляних горіхи. Їх так люблять свині."
Цікавий сюжет - не єдина перевага даної книги. Джим Хокінс хлопчиськом пройшов через багато пригод. Але цей шлях не перетворив його на тварину, пірата. Він навчив його приймати рішення, думати не тільки про себе, а й про інших. Він зрозумів, що зло - великий лицедій. Для досягнення своєї мети воно може прийняти будь-який вигляд, одягнути будь-яку маску. І потрібно вміти відрізняти його від усього по-справжньому світлого, доброго.Але головне, він на власному досвіді переконався, що багатство, за яким вони полювали, за великим рахунком, нікому не потрібне.
Адже такі багатства, як міцна, вірна дружба, честь, душевна краса не купуються і не продаються, їх треба заслужити. І це і є справжній скарб.