Оповідання Пантелеймона Куліша «Орися» надзвичайно вразило мене. Автор розповів нам про романтичну, казкову історію знайомства Орисі і козака. Вона пов'язана з легендою, яку розповів старий Грива дівчатам, коли ті їхали прати білизну на річку.
Грива розказав про те, як князь одного разу у пущі побачив дуже вродливу дівчину і захотів одружитися з нею. Дівчина відмовила йому. Князь сказав, що вб'є усіх турів, яких пасла ця дівчина. Тури, тікаючи від злої руки князя, потонули. За це дівчина сказала йому, що він блукатиме пущею вічно.
Орисю ця легенда трохи злякала. А ще більше дівчина переполошилася, коли побачила вершника на горі. Спочатку вона подумала, що це той князь, а виявилось, що це козак. Він шукав дівчину, яка славилася красою на всю Україну. Цією дівчиною і була Орися.
Молоді сподобалися одне одному і батьки дали згоду на одруження Орисі з козаком.
Про щасливе кохання розповів П. Куліш. Напевне, кожна дівчина мріє знайти свого козака, з яким би прожила щасливе життя, який би любив та поважав її. Це оповідання показує, що іноді і легенди стають реальністю, а особливо чудово, коли ці легенди романтичні, добрі та щасливі.