Русалка Дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в Галичині. Якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та одами на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. Замість мертвечини в альманасі забуяло життя. Саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи М. Максимовича, а І. Франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне.
Не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років.