В Україні вже не перше століття шабля є одним з найважливіших символів козацтва, традицій, пов’язаних з національними визвольними та державотворчими процесами. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок.
Шабля відноситься до холодної зброї. Холодною зброєю називаються всі типи наступальної та активно-захисної зброї, що призначені для ведення рукопашного або дистанційного бою, функціонують виключно завдяки м’язовим зусиллям воїна, а бойове застосування їх не пов’язане з використанням вибухових речовин.
Шабля – різновид наступальної холодної, січної, різально-колольної клинкової зброї, що сформувався в кінці VII на початку VIII століття нашої ери. Вона складається з довгого клинка, ефеса та піхов, є в першу чергу зброєю вершника й у використанні пов’язана зі специфічним комплексом кінського спорядження. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення ефеса.
Шабля є новим, відносно пізнім, різновидом клинкової зброї. ЇЇ поширення та масове застосування кочовими й осілими народами нерозривно пов’язані з докорінними змінами в комплексах озброєння та кінського спорядження, а також у військовій стратегії й тактиці бойових дій. Уже самі конструктивні особливості шаблі натякають на її пристосованість для січного удару воїна-вершника. Підтвердженням того, що шабля з’явилась і розвивалась як кавалерійська зброя знаходимо у А. М. Кирпичникова. Проаналізувавши результати вивчення 48 описаних та документованих поховань з шаблями ХІ-ХІІІ століття, учений виявив, що 83% похованих крім шаблі мали коня, 50% мали при собі стріли, 33% - спис, 37% - захисне спорядження. Отже, зв’язок шаблі з конем та знаряддям кінного бою не викликає сумніву.Шабля має відмінний від меча, більш ефективний проти незахищеного обладунком воїна удар. Шабельний удар виконується приведенням у рух усієї верхньої частини тіла. На коні такий рух можна виконати тільки за наявності жорсткого сідла зі стременами. Підносячись у сідлі, спершись на стремена, воїн підсилює удар, додатково отримуючи можливість досягати віддаленого супротивника.