Пам'ять згодом стала дуже погана настільки, що я забував як говорити рідною мовою.
Впавши в калюжу я вдарився макитрою прямо об кущ рути-м'яти.
Військовозабов'язанниц докурив папиросу і сказав, щоб більще я до нього не чеплявся.
Дім, куди мене відправили за братом, знаходився на холмі, тому було добре видно його чоторьохповерховий бік.
Мама не багато розповідала мені про цю Аатошколу, найчастіше вона просто говорила, що устала.
Дніпро-славутич, чи бачив ти, як все виирає навкруги?!
Івасик-Телесик - книжка мого дитинства, до якої мене привчила бабуся.