Порівняльна характеристика братів Остапа і Андрія
Подарунок від матері. «Осавули привезли синам Тараса благословення від старої матері і кожному по кипарисовому образку з Межигірського київського монастиря. Що пророкує і каже це благословення?..» Кожен із синів замислився. Про що? Вони були такі різні...
З однієї родини, завжди разом, а такі не схожі.
Остап і Андрій у родинному гнізді. Обидва збентежені прийомом батька. Мати дивилася зі сльозами на очах. Які вони дорослі!
Роки, що минули у бурсі. Як навчався Остап? Неохоче, тікав, закопував неодноразово буквар, доки батько не попередив, що не бачити йому Січі, якщо не вгамується і не почне вчитися. Гарний товариш.
Андрій навчався охоче, легко. Був ватажком небезпечних дій бурсаків, але завжди йому щастило уникнути покарання. Був зухвалим, майже нахабним — сподобалася панночка — вночі заліз у спальню.
Життя братів серед козаків на Січі. Не дав Тарас насолодитися домівкою, всупереч проханню старої повіз синів на Січ наступного дня. Майже одразу Остапа і Андрія стали поважати як сміливих, безстрашних козаків. Влучно стріляли, перепливали Дніпро проти течії.
Випробування у першій сутичці з ляхами. Обидва у битві виявили здібності справжніх вояків. «Остапу, здавалося, на роду був написаний битвений шлях», він мав силу лева; був спокійним, холоднокровним, його навіть виберуть курінним отаманом замість вбитого Бородатого. Андрій був запальним і міг у запалі вчинити неймовірне.)
Останні хвилини життя обох братів. Прийшла татарка від панночки, і це вирішило долю Андрія. «Ти моя вітчизна...» — казав їй Андрій. Зустріч із батьком у лісі. Остапа полонили перед очима батька. Як він не намагався скинути з себе ляхів, але їх наскочило занадто багато. На його страті був Тарас, який бачив, що син зносить тортури, наче велетень.
Що напророкував кипарисовий образок... Одному кипарисовий образок не допоміг: власні почуття перемогли, бажання кохати затьмарило розум. Іншому — допоміг перемогти неймовірний біль перед смертю. Гоголь співчував і Андрію, і Остапу. Читачу прикро, що Андрій став зрадником. Остап і в останню мить свого життя не втрачає людської гідності.