Українська література містить велику кількість прикладів різної поведінки головних героїв-українців. Зокрема, у творі «Мартин Боруля» є головна дійова особа – звичайний роботяга Мартин Боруля, який раптово дуже сильно захотів отримати високий статус дворянина. Автор даного творів Іван Карпенко-Карий прекрасно знав приклад такого чоловіка, тому що в аналогічну ситуацію потрапив і його власний батько. Прочитавши даний твір, кожен читач мимоволі задається філософським запитання: а що ж є найголовнішим у житті кожної людини – титул, гроші або ж все-таки вміння залишатися справжньою людиною в будь-яких ситуаціях?
Я переконаний, що все ж найголовнішим є останнє. Люди не так сильно відрізняються через свої титули. Навпаки, титул не тільки дає якісь привілеї, але й обов’язки, яких теж необхідно дотримуватися, що дуже рідко буває просто. Якщо не дотримуватися своїх обов’язків, то такий бажаний колись титул можна зовсім втратити і забути про те, що це таке. Це призводить до нервозності, зайвих проблем тощо. Більш того, у випадку з Мартином Борулею титул змушував чоловіка здаватися тим, ким він не є. Дворяни довго сплять, по-особливому спілкуються і мало працюють, а ось Мартин Боруля всього цього не хотів, воно йому було непотрібно, але він змушував себе, що робило його дуже комічним. Більш того, він змушував робити все це і своїх близьких людей, що вже зовсім нікуди не годиться, адже це він хотів стати дворянином, а не вони.
Щось подібне можна сказати і про гроші. Природно, що споживання як можна більшої кількості благ було завжди важливим для людини. Але гроші завжди пов’язані з проблемами. Наприклад, людина буде боятися втратити зароблене, втратити вкладене, стати жертвою обману або пограбування. Все це, звичайно, не дозволяє розслабитися, забирає спокій і дуже часто робить людину нещасною. Хоча, звичайно, так трапляється не завжди. Утім, кожен повинен розуміти, що великі гроші практично завжди призводять до великого головного болю.