Євангельські притчі допомагають людині вивчити життєві мудрості які надалі зможуть допомогти у вирішенню певних проблем.
Абуль-Фарадж називав притчі розповідями, що відсвіжує розум і видаляють з серця горе і печаль. «Нехай вони послужать втіхою для стражденних, цілющим бальзамом для людей з розбитим серцем, путівником для люблячих настанови й кращим другом для цінителів смішного», — писав він.
Притчі - це непрямі вказівки, натяки, які проникають у серця подібно насінню. В певний час або сезон, вони проростуть і дадуть сходи. На перший погляд може здатися, що притча не несе ніякої корисної інформації, але це тільки на перший погляд.