Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
Т. Г. Шевченко. "До Основ'яненка"
Тарас Григорович Шевченко — український народний поет. Він відомий також як письменник і живописець XIX століття. У своїх творах він змальовує життя українського народу під владою російського царизму, закликає до боротьби з поневоленням, за національну незалежність.
Чому ж твори Шевченка залишаються сучасними і до нашого часу, адже ж у них розповідається про події, які давно минули?
Хоч зараз ці події стали історією (кріпосництво скасовано, царя скинуто, Україна вже незалежна держава) і, здається, проблеми, що хвилювали Шевченка, теж залишились десь у минулих сторіччях, мені здається, що сьогодні в Україні відбуваються події, якоюсь мірою схожі з подіями шевченкового часу, і виникають схожі проблеми. Згадаймо свавілля начальства, свавілля влади. У більшої частини народу, як і в часи Шевченка, немає коштів задля гідного існування, а невелика кількість людей, десь до 10 %, веде розкішне життя, мов "пани". На вулицях з'явилось багато дітей і дорослих, що жебракують. Такі діти не мають родинного догляду, не навчаються в школі, невідомо де ночують і що їдять. Але ж це Шевченко мріяв про заможне життя кожної української родини, про вільну кращу з вільним народом. Шевченко навіть створив образ ідеальної України в поемі "Сон" де
...вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зострічає...