Життя на планеті Земля тільки-но зароджувалось.Різні об’єднання намагались довести їх величності Еволюції, що саме вони мають право називатись структурною одиницею організму.
Спробували довести свою унікальність і неповторність ядра.Ми-найважливіші,бо зберігаємо усю спадкову інформація. Та,не захищені клітинною стінкою і плозмотичною мемрамою, ядра загинули.
“Я найважливіша! – бурмотіла цитоплазма. - Бо я, як вода: в мені плаває все.” Та без вакуолі, яка оточена мембраною, утримувала клітинний сік, цитоплазма була безпомічною.
Довгою була суперечка. Чимало живих клітин та їх частин загинуло. Але поки не вирішили вони об’єднатися в об’єднання, яке назвали клітина. І кожен елемент тут виконував свою функцію і був незамінним та неповторним.
Ядро зберігало спадкову інформацію про розвиток і будову клітини і всього організму його надійно охороняла подвійна мембрана.
Цитоплазма - стала живим вмістом клітини. Вона завжди в русі поєднує всі клітини структури.
Вакуолі стали виконувати роль складів: тут зберігались запасні поживні речовини і продукти оболонку.
Роль міцного даху і стін столи виконувати плазмову мембрану та оболонку.
Ендоплазматична сітка контролює обмінні процеси та синтез складних речовин.
Знайшлася робота і для хлоропластів, для крохмального зерна, і для пластидів.
Клітини різні за формою , розміром, забарвленням. Та те мудре рішення, яке прийняла Еволюція , виділивши кожній часточці свою роль, правильне нині. Бо клітина – структурна одиниця організму.