Лицарські спільноти, що групувалися в ордени, братства осмислювали свій груповий інтерес через призму боргу вірності слову. Ця ціннісна установка лицарського світу знаходила різного роду вираження в самих різних звичаях і ритуалах.
Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на допомогу тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. На думку Айвенго рицарська честь - це те, що повинен мати кожен справжній лицар, незважаючи ні на що. Айвенго можна назвати справжнім лицарем, адже він як ніхто інший дотримувався кодексу лицарської честі.