ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ. ПОВСТАННЯ КИЯН У 1068-1069 рр.Згідно з батьківським заповітом, після смерті Ярослава Мудрого старший влади у державі син Ізяслав у 1054 р. посів київський престол, Святослав отримав Чернігівську землю, Всеволод -Переяславську, Ігор і В'ячеслав - відповідно Володимир-Волинський і Смоленськ. Так починає утверджуватися удільна система володіння руськими землями. Слабкість великокнязівської влади виявилася одразу ж, бо Святослав і Всеволод відмовлялися визнавати старшого брата володарем Русько держави. Не маючи сил протистояти їхньом; опору, Ізяслав у цьому ж 1054 р. погодився ні спільне з братами управління Руссю. Так виниі тріумвірат Ярославичів на чолі з Ізяславом який правив країною майже 20 років. Нова формі правління засвідчила послаблення центрально влади й посилення політичних центрів на міс цях. На основі традиційного територіальноп ядра Русі - Руської землі починають формува тися три князівства - Київське, Чернігівське і Переяславське.
Старші брати порушили заповіт. Спочатк; вони обмежили участь у державному житті мо лодших братів Ігоря та В'ячеслава, а після їхньої смерті прибрали до рук їхні володіння Несправедливо обділені родини молодших Ярославичів затаїли образу і згодом почали активи; боротьбу за владу. Вони та інші князі-сироти котрих позбавляли уділів, дістали назву ізгої. Кожен із братів Ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи. Бояри не змогли своєчасно оці нити й загрози з боку половців (кипчаків) - войовничих кочівників, котрі потіснили печенігії і з'явилися на південних рубежах Русі.
Улітку 1068 р. половці напали на Русь. У битв на р. Альті Ізяслав, Святослав і Всеволод зазнали нищівної поразки. Безпорадність Яро славичів у захисті краю викликала гострі невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися до великого князя з вимогою да ти зброю й коней для боротьби з половцями Оскільки той відмовився, 15 вересня розпоча лося повстання. Загони городян рушили до цен тру міста. Перелякавшись, Ізяслав і Всеволо^ втекли, а кияни, звільнивши ув'язненого полоцького князя Всеслава, проголосили його великим князем.
Однак новий володар Русі не спромігся н зміцнити центральну владу, ні зберегти її зг собою. Коли наступного року ізяслав підійшов з військом польського короля, Всеслав утік до Полоцька. Кияни зібрали віче і, визнаючи свою провину, запросили ; Святослава й Всеволода на великокнязівський стіл. Брати запропонували зайняти його Ізяславу. Той погодився, але поперед себе направив £о Києва сина Мстислава, котрий стратив 70 зачинщиків повстання, а шших осліпив. У травні 1069 р. до столиці вступив сам Ізяслав; тріумвірат поновився.