Гріховність і покаяння
За твором "Слово про похід Ігоря" ми бачимо як князь Ігор повів проти ворогів свою дружину. Але в його самовпенненності і гордості було його падіння і гріховність. Князь Ігор не порадившись з князями, без їх підтримки вирішив сам здолати половців і отримати собі всю славу. Але він дуже гірко зрозумів свою хибну самовпененність та гордість, і пережив своє покаяння лише будучі у полоні.
В тому військовому поході він втратив свою вірну дружину, які навіть побачивши сонячне затемнення, і тьму ворогів залишалися відданими своєму князєві і пішли за ним на бій і на смерть.
Князь Ігор на власні очі побачив в тому бою смерть рідного брата, і не зміг йому допомогти, через великий бій і велику кількість ворогів-половців.
Зі всієї його дружини залишився лише князь Ігор, якого взяли у полон.
Всі ці трагічні обставини, краяли його душу і привели до повного покаяння і щирого звертання за допомогою до Бога.
І після того один з воїнів-половців пристав на його бік і організував втечу Ігоря з полону до рідного краю. Повернувшись до рідного дому, він першим ділом пішов до церкви.
Цей похід повністю змінив світогляд князя Ігоря.